ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ АНГЛО-УКРАЇНСЬКОГО КІНОПЕРЕКЛАДУ (НА ОСНОВІ ФІЛЬМУ «ДЖОКЕР»)
Анотація
Дослідження зосереджено на аналізі лексико-семантичних та стилістичних трансформацій в англо-українському аудіовізуальному перекладі, зокрема американського психологічного трилера «Джокер» (2019) режисера та продюсера Тодда Філліпса, який також брав участь у написанні сценарію фільму, разом зі Скоттом Сілвером. Український переклад здійснено однією з найбільших кіностудій в Україні, що спеціалізується на постпродакшні – Postmodern Postproduction. У цій роботі подано визначення аудіовізуального перекладу і його найпоширеніші моделі – дублюванню та субтитруванню, але існує й інша модель перекладу – закадровий переклад (більш розповсюджена назва «озвучення»). Крім цього, не пропущено важливої теми для розуміння всієї складності аудіовізуального перекладу – процесу дубляжу – особливо рутини, якої дотримуються західноєвропейські команди. Виділено основні методики перекладу, а саме: дослівний (або, як його ще часто називають, буквальний) переклад, адаптація, калька, опущення, підстановка (заміна), транспозиція, компенсація, запозичення, перефразування, конверсійний переклад і переклад ідіом у застосунку до обраного матеріалу (кіносценарію фільму оригінальною мовою та його української дубльованої версії). Отримані результати підкріплюють позитивну тенденцію розвитку дубляжу українського кіноперекладу по відношенню до відтворення тексту-джерела та його адаптації до цільової аудиторії. Якщо порівнювати дубляж фільмів 2000-х років і дубляж фільмів 2020-х років, переконуємося, що сьогодні це явище удосконалилось до неймовірних висот, перекладачі використовують «живіші» слова, тобто слова, якими користуються українці у повсякденному житті. Вони додають колорити у спілкуванні та інколи звучать доволі кумедно, що є лише плюсом для самого фільму. Раніше віддавали перевагу дослівному перекладу, за якого ідіомам та іншим стилістичним фігурам, використаним в оригінальному кіносценарії, надавали неправильне розуміння, через що втрачався контекст. Сьогодні цей метод перекладу зведено до мінімуму. Завдяки цьому глядачі завзятіше відвідують кіносеанси, адже знають, що переклад не «різатиме вухо».
Посилання
2. Chaume F. Dubbing Practices in Europe: Localisation Beats Globalisation. Linguistica Antverpiensia, New Series – Themes in Translation Studies. 2007. № 6. С. 203–217.
3. Chiaro D. Audiovisual Tralslation. The Encyclopedia of Applied Linguistics. Оксфорд, 2012. DOI: https://doi.org/10.1002/ 9781405198431.wbeal0061
4. Diaz Cintas J. Audiovisual Translation in the Third Millenium. Translation Today: Trends and Perspectives / за ред. G. Anderman, M. Rogersб 2003. С. 192–204.
5. Klaudy K. Compensation in Translation. LINCOM / за ред. P. Szatmari, D. Takacs. Мюнхен, 2008. С. 163–175.
6. Maskaliuniene N. Converses and Antonyms in Translation. Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2016. № 231. С. 19–24.
7. Newmark P. A Textbook of Translation. Гонконг : Shanghai Foreign Language Education Press. 1988. 292 c.
8. Phillips T., Silver S. Joker: An Origin (Movie Script). URL: https://imsdb.com/scripts/Joker.html
9. Wang L., Wang Sh. A Study of Idiom Translation Strategies between English and Chinese. Theory and Practice in Language Studies. 2013. № 9 (3). С. 1691–1697. 10. Сидорук Г. І. Вступ до перекладознавства : навчальний посібник (англійською мовою). Київ : НУБіП України, 2016. 320 с.