ТЕЛЕОЛОГІЧНА РЕФЛЕКСЕМА ЯК ІМОВІРНІСНИЙ КОМПОНЕНТ СЕМАНТИЧНОЇ СТРУКТУРИ СЛОВА
Анотація
Стаття присвячена ціннісно-цільовому аналізу трансформацій у семантичній структурі слова у сучасному англомовному політичному дискурсі. Актуальність розвідки зумовлена потребою виявлення закономірностей і чинників актуалізації імовірнісних компонентів семантичної структури слова крізь призму постулатів постнекласичної наукової рефлексії. У ситуації невизначеності з обмеженою базою даних ціннісно-цільові чинники актуалізації семантики слова у політичному дискурсі здобувають особливу значущість. Дослідження виконане на основі науково-методологічних принципів моральної телеології у руслі постнекласичної наукової рефлексії із застосуванням поняттєвого апарату телеологічної лінгвосеміотики. Як гіпотезу висунуто тезу про телеологічно зумовлену потенційно нескінченну трансформацію семантичної структури слова, що позначає у політичному дискурсі соціально значущий факт реальності. Потенційна імовірнісна невичерпність трансформацій у семантичній структурі слова в англомовному політичному дискурсі зумовлена логічними і зокрема ціннісно-цільовими (телеологічними) чинниками. Евристичну природу смислопродукування у разі сприйняття слова відображає термін «рефлексема». Для потенційних компонентів з ціннісно-цільовою детермінацією запропоновано термін «телеологічна рефлексема» як неявний компонент семантичної структури слова і як втілення дискурсивної реалізації телеологічної рефлексії. Мовне обґрунтування в англомовному політичному дискурсі телеологічна рефлексема здобуває у вигляді телеологічних пояснень і телеологічних дескрипцій.
Посилання
2. Crane T. Meaning. The Oxford Companion to Philosophy. Oxford : Oxford University Press. 1995. Pp. 541–542.
3. Jaszczolt K. M. Default Semantics: Foundations of a Compositional Theory of Acts of Communication. Oxford : Oxford University Press, 2005. 300 pp.
4. Szabó Z. G. Compositionality as supervenience. Linguistics and Philosophy. 2000. № 23. Pp. 475–505.
5. Jaszczolt K. M. Default Semantics. The Oxford Handbook of Linguistic Analysis. 2nd ed. / B. Heine, H. Narrog (eds.). Oxford : Oxford University Press, 2015. Pp. 743–770.
6. Wang M. Linguistic Semiotics. Peking University Linguistics Research. Singapore : Springer, 2020. 397 p. URL: https://doi.org/10.1007/978-981-15-3246-7
7. Jaszczolt K. M. Semantics, Pragmatics, Philosophy: A Journey through Meaning. New York : Cambridge University Press, 2022 (In print). URL: https://philpapers.org/rec/JASSPP
8. Recanati F. Literalism and contextualism: Some varieties. Contextualism in Philosophy: Knowledge, Meaning, and Truth / G. Preyer and G. Peter (eds.). Oxford : Clarendon Press, 2005. Pp. 171–196.
9. Situating Semantics: Essays on the Philosophy of John Perry. Michael O’Rourke and Corey Washington (eds.), MIT Press, 2007. 593 p.
10. Perry J. Reference and Reflexivity. Stanford : CSLI Publications, 2001. 208 p.
11. Recanati F. Unarticulated constituents. Linguistics and Philosophy, 2002. № 25. Pp. 299–345.
12. Налимов В. В. Вероятностная модель языка. Томск; Москва : Водолей, 2003. 368 с.
13. Bod R., Hay J., Jannedy S. Probabilistic Linguistics. London ; New York : MIT Press, 2003. 451 p.
14. King M., Kay J. Radical Uncertainty: Decisionmaking for an unknowable future. London : The Bridge Street Press, 2020. 544 p.
15. Chater N., Oaksford M. The Probabilistic Mind: Prospects for Bayesian Cognitive Science. Cambridge : Oxford University Press, 2008. 525 p.
16. Zadeh L. A. Toward a Logic of Perceptions Based on Fuzzy Logic. Discovering the World with Fuzzy Logic. New York, 2000. Vol. 57. Pp. 4–28.
17. Шевченко О. І. Телеологічна лінгвосеміотика. Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2012. 218 с.
18. Kant I. Critique of Judgment / Trans. by Werner S. Pluhar. Indianapolis / Cambridge : Hackett Publishing Company, 1987. 575 p.
19. Кримський С. Б. Запити філософських смислів. Київ : ПАРАПАН, 2003. 240 с.
20. Разеев Д. Н. Телеология И. Канта. Санкт-Петербург : Наука, 2010. 309 с.
21. Красина Е. А., Новикова М. Л. Феномен языка в парадигмах функциональной семантики и лингвосемиотики. Russian Journal of Linguistics. 2019. Т. 23. № 3. С. 856–864.
22. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. Київ : Академія, 2001. 368 с.
23. Paul H. Principles of the History of Language / Transl. by H. A. Strong. London, New York : Classics, 2013. 162 p.
24. Потебня А. А. Мысль и язык. Киев : Cинто, 1993. 189 с.
25. Breal M. Essai de semantique (Science de significations). Paris : Librairie Hachette at C, 1897. 220 p.
26. Cruse A. Meaning in Language: an Introduction to Semantics and Pragmatics. Oxford : Oxford University Press, 2011. 497 p.
27. Левицкий В. В. Семасиология. Винница : Нова Книга, 2006. 512 с.
28. Никитин М. В. Основы лингвистической теории значения. Москва : Высшая школа, 1988. 168 с.
29. Стернин И. А. Лексическое значение слова в речи (коммуникативный аспект). Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1985. 172 с.
30. Шмелёв Д. Н. Об анализе семантической структуры слова. Zeichen und System der Sprache. Bd III. Berlin, 1966. S. 104.
31. Jaszczolt K. M. Propositional Attitude Reports: Pragmatic Aspects. The Cambridge Handbook of Pragmatics. Cambridge : Cambridge University Press, 2012. Pp. 305–328.
32. Aristotle. Physics. Oxford : Oxford University Press, 2008. 384 p.
33. Wittgenstein L. Philosophical Investigations. 4th edition / P. M. S. Hacker and Joachim Schulte (eds. and trans.). Oxford : Wiley-Blackwell, 2009. 592 p.
34. Locke J. An Essay Concerning Human Understanding / Peter H. Nidditch (ed.). Oxford : Clarendon Press, 1975. 867 p.
35. Bohr N. Atomic Physics and Human Knowledge. New York, London : Chapman and Hall, 1958. 108 p. URL: https://www.holybooks.com/wp-content/uploads/Atomic-Physics-and-Human-Knowledge.pdf
36. Wundt W. Über Ausfrageexperiments und über die Methoden zur Psychologie des Denkens. “Psychologische Studien”, 1907. № 3, s. 301–360.
37. Балашова Л. В. Семантика. Саратов, 2011. URL: http://elibrary.sgu.ru/uch_lit/453.pdf
38. Stanley J. Context and Logical Form. Linguistics and Philosophy. 2000. № 23, pp. 391–434.
39. Гак В. Г. Лексическое значение слова. Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. Москва : Советская энциклопедия, 1990. С. 261–263.
40. Арнольд И. В. Потенциальные и скрытые семы и их актуализация в английском художественном тексте. Иностранные языки в школе. 1979. № 5. С. 10–14.
41. Алефиренко Н. Ф. Когнитивно-прагматические механизмы косвенной номинации. Вестник РУДН. 2012. № 4. С. 5–13.
42. Карманова З. Я. Феноменологические аспекты содержательной структуры слова : автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора филологических наук: специальность: 10.02.19 «Теория языка». Москва, 2012. 56 с.
43. Слива Т. Ассоциативно-семантическая структура как языковая составляющая концепта. Материалы научной конференции. Ванадзор: СИМ, 2016. C. 163–168.
44. Никитин М. В. Лексическое значение в слове и словосочетании. Владимир : Владимир. пед. ин-т, 1974. 222 с.
45. Карманова З. Я. Феноменологические аспекты содержательной структуры слова. Калуга : Эйдос, 2014. 260 с. URL: https://euroasiascience.ru/filologicheskie-nauki/феноменологи-ческая-лингвистика-пер/
46. Alexander V. N. The Biologist’s Mistress: Rethinking Self-Organization in Art, Literature, and Nature. Litchfield Park : Emergent Publications, 2011. 246 p.
47. Merriam Webster dictionary. URL: www.merriam-webster.com›dictionary› globalization
48. Salvatore J. B. Deglobalization. 2012. URL: https://doi.org/10.1002/9780470670590.wbeog136
49. Christian Science Monitor. 2020. 9 March. URL: https://www.csmonitor.com/Business/2020/0309/Why-COVID-19-is-likelyto-change-globalization-not-reverse-it
50. Rosenblueth A., Wiener N., Bigelow J. Behavior, Purpose and Teleology. Philosophy of Science. 1943. Vol. 10. Issue 1. Pp. 18–24.
51. BBC. Radio 4. Fallout. Episode 2. Global Economy. 2020. 8 April. URL: https://www.bbc.co.uk/programmes/m000h1ms
52. Karunaratne N. D. The Globalization-Deglobalization Policy Conundrum. Modern Economy. 2012. № 3. Pp. 373–383. URL: https://www.researchgate.net/publication/256022873