РЕФРЕЙМІНГ ЯК ПРОДУКТИВНИЙ ЗАСІБ УТВОРЕННЯ ГУМОРИСТИЧНОГО ЕФЕКТУ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню гумору як невід’ємного компонента комунікації. Авторкою наголошується актуальність вивчення гумору як мовно-комунікативного та когнітивного феномену, а також підкреслюється міждисциплінарний статус цього явища. Розглядається історія питання когнітивно-орієнтованих студій гумору, пов’язаних із аналізом шляхів та способів отримання, зберігання, накопичення, обробкою та організацією структур знань у свідомості людини. Обґрунтовується необхідність детального вивчення мовної та немовної іронії як світоглядної основи епохи постмодерну, представником літератури якого, зокрема, виступає англійський письменник-фантаст Террі Пратчетт. В статті доводиться, що залучення методу фреймового моделювання дозволяє експлікувати лінгвокогнітивні механізми утворення гумористичного ефекту та виявити їх особливості. Цей факт підкріплюється нещодавніми здобутками в галузі когнітології, які доводять, що гумористичний ефект виникає при раптовому перетині двох незалежних контекстів в точці бісоціації, коли два абсолютно різні контексти починають здаватися реципієнтові асоційованими і виникає когнітивний дисонанс, який компенсується реакцією сміху. В цьому контексті згадуються праці М. Мінського, У. Фрая, В. Раскіна та С. Аттардо, згідно яких комічне породжується саме за рахунок несподіваності семантичних сценаріїв: використання певного фрейму конструює очікування, а несподівана зміна фреймів (рефреймінг) ошукує контекстні очікування, що породжує гумористичний ефект. В статті наводяться три типи фреймових моделей утворення комічного (види рефреймінгу за Болдирєвою А. Є.), проте детальну увагу зосереджено на несподіваній зміні неспоріднених фреймів. В результаті аналізу доводиться, що зазначена фреймова модель залучає такі ментальні опозиції, як “можливе-неможливе”, “логічне-нелогічне”, “високе-низьке”, що на лінгвальному рівні реалізується такими мовними засобами, як іронія, каламбур, антиградація. Окреслюються перспективи подальшого дослідження, а саме – аналіз інших продуктивних когнітивних моделей утворення гумористичного ефекту в сучасній англомовній постмодернній художній прозі.