PREREQUISITES FOR SELF-ORGANIZATION OF FREE INDIRECT SPEECH IN ARTISTIC DISCOURSE
Abstract
The article investigates free direct speech functioning in the artistic discourse. The essence of free indirect speech is its ability through contamination of the author's and character's speech to combine the structure of the author's speech and the character's evaluation and emotions in the speech act. The mechanism of contamination is shown not only of the author and character, but also of contamination of their linguistic and cultural codes. For this purpose the concept of weak and strong codes is involved, the mechanism of transformation of weak codes into strong ones due to contamination is revealed. The synergetic aspect investigates how a relatively complete sense emerges, self-organizes in the process of free indirect speech in a speech act in the sense that it, like the concept, combines three components - information, evaluation and associative-figurative ones. It is proved that the mechanism of contamination in free indirect speech should be considered not only as a feature of reactivity of words, but also a feature of reactivity of codes. The transition from verbal expression of intentions to codeword is a significant step towards increasing the informational saturation of the artistic text. Management of the targeted filling is adaptive, i.e. a consistent approach to the target is used. The paper explains that the adaptive interaction of copyright and character codes in free indirect speech can be represented in the following. The character's expression expresses his "stream of consciousness", which is not always clear to the reader. Specification of the meaning of this flow is achieved in the context created by the author's signals, the author's codes. The interaction of the author's and character's codes is related to them: the character's utterance brings the reader back to the context of the author, explains / adds meaning; the fragment of the author's speech creates expectations for the realization of meaning in the character's speech. This dynamic process transforms weak codes into strong ones and leads to self-organization of meaning.
The conducted researches are the initial stage of studies of self-organization of meaning in non-native and direct speech, the other concepts of synergetics are not yet involved here; this is a prospect for research.
References
2. Андриевская А. А. Несобственно-прямая речь в художественной прозе Луи Арагона. К. : Изд. Киевск. ун-та, 1967. 170 с.
3. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования). М. : Прогресс, 1990. 300 с.
4. Арутюнова И. Д. Язык и мир человека. М. : Центр русской культуры, 1998. 895 с.
5. Бахтин М. Б. Проблемы поэтики Достоевского. М. : Советская Россия, 1979. 363с
6. Брандес М. П. Стилистика немецкого языка. М. : Высшая школа, 1983. 271 с.
7. Бронник Л. В. Когнитивная лингвосинергетика – новый этап в науке о языке и мышлении. Вестник Адыгейского гос. ун-та. Серия «филология и искусствоведение». Майкоп : АГУ, 2008. Вып. 10. С. 34–36.
8. Воробьева И. Н. Внутренний монолог как разновидность несобственно-прямой речи. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. № 725. 2006. С. 137–140.
9. Выготский Л. С. Мышление и речь. М.-Л., 1934.
10. Гончарова Е. А. Пути лингвистического выражения категории автор-персонаж в художественном тексте. Томск : ТГУ, 1984. 150 с.
11. Кравченко Н. Г. Синергетичний аспект дослідження внутрішнього мовлення (на матеріалі німецькомовного художнього дискурсу). Нова філологія. Збірник наукових праць. Запоріжжя : ЗНУ, 2017. № 72. С. 88–91.
12. Кравченко Н. Г. Синергетичний метод вивчення внутрішнього мовлення в німецькомовній художній прозі. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. Київ : Логос, 2017. С. 92–97.
13. Кусько Е. Я. Проблемы языка современной художественной литературы : несобственно-прямая речь в литературе ГДР. Львов : Вища школа, 1988. 207 с.
14. Кухаренко В. А. Интерпретация текста. Л. : Просвещение, 1979. 327 с.
15. Лотман Ю. М. Структура художественного текста. М. : Искусство, 1970. 384 с.
16. Піхтовнікова Л. С. Глосарій основних понять синергетики у застосуванні до лінгвістики. Лінгвосинергетика : підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів; за заг. ред. проф. Л. С. Піхтовнікової. Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2018. С. 281–290.
17. Піхтовнікова Л. С. Лингвосинергетика : основы и очерк направлений. ХНУ имени В. Н. Каразина, 2012. 180 стр.
18. Пихтовникова Л. С. Несобственно-прямая речь : механизм контаминации как обмен кодами (постановка проблемы). Мова й дискурс: вимір і вимірювання : міжвузівський збірник наукових праць до 75-річчя з дня народження доктора філологічних наук, професора, академіка Академії наук вищої школи України С. О. Швачко. Суми : Вид-во СумДУ, 2010. С.154-161
19. Пихтовникова Л. С. Самоорганизация когнитивной системы при создании речевого произведения : преимущества и ограничения. Записки з романо-германської філології. № 1-(34). Ювілейний, присвячений 65-річчю доктора філологічних наук професора І. М. Колєгаєвої. Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015. С. 115–125.
20. Пихтовникова Л. С. Синергетика композиции речевого произведения. Вісник Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов». Випуск 86. Харків, 2017. С. 103–109.
21. Піхтовнікова Л. С., Домброван Т. І., Єнікєєва С. М., Семенець О. О. Лінгвосинергетика : підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів; за загальною редакцією проф. Л. С. Піхтовнікової. Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2018. 296 с.
22. Просцевичус В. Э. Саморазвитие литературного произведения : автореф. … к.филол. н., 10.01.01; 10.01.08. Донецк. гос. ун-т. Донецк, 1993. 16 с.
23. Свирский Я. И. Саморганизация смысла (Опыт синергетической онтологии). М. : Ифран, 2001. 182 с.
24. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.
25. Синергетика в филологических исследованиях : коллективн. монография; под общ. ред. проф. Л. С. Пихтовниковой. Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2015. 340 с.
26. Соколова Л. А. Несобственно-авторская (несобственно-прямая) речь как стилистическая категория. Томск : ТГУ, 1968. 281 с.
27. Фейхтвангер Л. Гойя или Тяжкий путь познания. Перевод с немецкого Н. Касаткиной и Н. Татариновой. Стихи в переводе Л. Гинзбурга. К., 1956. 568 с.
28. Хакен Г. Информация и самоорганизация. М. : Мир, 1991. 240 с.