ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ БУНДЕСКАНЦЛЕРКИ АНҐЕЛИ МЕРКЕЛЬ

Ключові слова: емоції, емоційне ставлення, емотивна лексика, бундесканцлерка, політикиня, Анґела Меркель

Анотація

Реферована стаття висвітлює особливості семантики емотивної лексики, репрезентованої в німецькомовному політичному дискурсі бундесканцлерки Анґели Меркель. Актуальність студії зумовлена потребою виявлення специфіки феномена в площині ментальних процесів, що допомагає уточнити характер взаємодії мови та мислення, з’ясувати, як вербалізуються знання політикині про емоції. Мова політичних діячів є засобом і інструментом влади, механізмом маніпуляції масової свідомості, орієнтована більшою мірою на інтелект адресата, його думки, емоції, почуття. Будучи порівняно нейтральною, ця мова відображає майбутній контекст, інтерпретований у річищі політичної діяльності. Такий контекст важко заперечити, неможливо перевірити, проте легко змоделювати. Йдеться про інтереси суспільства, закарбовані через певні образи й навіть моделі ворогів чи недругів. Виокремлено умовно три різновиди семантики емотивної лексики: позитивна, негативна й невизначена. Позитивна семантика емотивної лексики – носія базових, соціальних і культурних емоцій – відповідає позитивному ставленню А. Меркель до предметів і явищ навколишнього світу, інформує про задоволення її потреб, актуалізує появу позитивних емоцій, у тому числі радість, щастя, надія, любов тощо. Негативна семантика емотивної лексики сигналізує про відповідне ставлення до предметів і явищ навколишнього світу, маніфестує розбіжність між бажаним станом речей і існуючим, викликає в неї негативні емоції, як-от страх, тривога, стрес тощо. Невизначена семантика емотивної лексики тотожна нечіткому ставленню канцлерки до предметів і явищ навколишнього світу, характеризує розмитість її потреб, запитів та інтересів, не має очевидної модальності, прикладом невизначених емоцій є нестрах, немовчання, небайдужість. Встановлено два основні типи мовної свідомості: типова й нетипова, що опосередковуються перехідною мовною свідомістю. Типовість, нетиповість або перехідність визначено через кількісні показники й обрахунки. Доведено, що емотивна лексика конкурує з аналогічними фразеологічними одиницями.

Посилання

1. Баран Я., Зимомря М. Теоретичні основи фразеології. Ужгород : УДУ, 1999. 176 с.
2. Изард К. Психология эмоций. Санкт-Петербург : Питер, 2008. 464 с.
3. Кириленко Т.С. Психологія: емоційна сфера особистості. Київ: Либідь, 2007. 256 с.
4. Нагорна Л. Політична лінгвістика: стан і статус. Наукові записки [Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України]. 2006. Вип. 30 (2). С. 160–168.
5. Романова Н.В. Поетичні погляди давніх германців на світ та емоції: семантикоетимологічне дослідження. Херсон : Айлант, 2017. 180 с.
6. Романюк С. Фразеологізми та неофразеологізми в українському політичному дискурсі. Studia Ukrainica posnaniensia. 2015. Vol. III. C. 249–257.
7. Седых А.П., Сопова И.В. Фразеологическая коммуникация как способ актуализации языковой личности политика (на материале дискурса А. Меркель). Научные ведомости. Серия Гуманитарные науки. 2012. № 12 (131). Вып. 14. С. 105–112.
8. Солдатова С.М. Від фразотворення до дискурсу. Херсон : Тімекс, 2017. 154 с.
9. Цветкова Е.Б. Языковая специфика текстов политических речей Ангелы Меркель. Вестник Балтийского федерального университета имени Иммануила Канта. 2013. Вып. 2. С. 153–160.
10. Шостром Э. Анти-Карнеги, или человек-манипулятор / пер. с англ. А. Малышева. Москва : Дубль-В, 1994. 128 с.
11. Jesenšek V. Phraseologie. Kompendium für germanistische Studien. Maribor : Univerza v Mariboru, 2013. 102 S.
12. Merkel A. Reden. URL: https://www.bundeskanzlerin.de/bkin-de/aktuelles
Опубліковано
2021-08-11
Як цитувати
Романова, Н. В. (2021). ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ БУНДЕСКАНЦЛЕРКИ АНҐЕЛИ МЕРКЕЛЬ. Нова філологія, (82), 240-245. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-39
Розділ
Статті