ФУНКЦІЇ СКАЛЬДИЧНОГО КЕННІНҐУ У «МЛАДШЕЙ ЭДДЕ»

Ключові слова: кеннінґ, скальдичний кеннінґ, структура, модель, елемент, семантика, функція

Анотація

Статтю присвячено дослідженню функцій скальдичного кеннінґу у «Младшей Эдде». «Младшая Эдда» – підручник скальдичного мистецтва ХІІІ століття, укладений ісландським скальдом Сноррі Стурлусоном та перекладений радянським лінгвістом О.О. Смірницькою російською мовою в 1963 році. Автор підручника детально описує й ілюструє поетичну мову скальдів – поетів-співаків без музичного супроводу. Основним стилістичним засобом поетичної мови вважають кеннінґ. Природа кеннінґу гетерогенна й етнічно забарвлена, поєднує в собі два й більше поняття. Етимологія кеннінґу лишається відкритою. Передбачають логічний зв’язок із титулом наведеного вище підручника, назвою хутора Одді, де виховувався автор, та семантичний зв’язок із «поетикою», «поезією» або «бабусею», «прабабусею». Сюди додають також і метафору. Скальдичний кеннінґ походить від еддичного кеннінґа й означає «поетичне позначення», «заміна назви», «дво- або багаточленний замінювач іменника звичайного мовлення», «троп», «описовий поетичний зворот», «різновид метафори», «поетичний прийом», «складова частина ісландської поезії ХІІІ століття». Виокремлено три основні різновиди моделей скальдичних кеннінґів: 1) одно-, 2) дво- і 3) багатокомпонентні, визначено їхню семантику, що охоплює збірність, святість, число, рід занять (однокомпонентні моделі), узагальнення і множинність/ одиничність, інтимні стосунки, кревну спорідненість (двокомпонентні моделі), інтенсивність самостійного переміщення в повітрі, табуйованість одного з учасників невербального спілкування (багатокомпонентні моделі), розрізнено варіанти, а саме: відкеннінґи, саннкеннінґи й кеннінґи для затемнення смислу. Доведено, що вибирання певного скальдичного кеннінґа залежить від творчої уяви поета та прагматики поезії. Функції аналізованих кеннінґів розмаїті: від семіотичної, номінативної, будівельної, комунікативної, естетичної, інформативної, волютативної (вплив) до характерологічної, текстотвірної, світоглядної, образотворчої, трансформаційної, аксіологічної, функцій категоризації, прирощення смислу, накладання та затемнення інтерпретації образу.

Посилання

1. Баева М.П. Особенности перевода кеннингов англосаксонской поэмы «Беовульф». Вестник Московского государственного областного университета. Серия «Лингвистика». 2016. № 4. С. 110–118.
2. Глазова О.Є. Ліричний суб’єкт в американських віршованих текстах модерну і постмодерну. Нова філологія. Запоріжжя : ЗНУ, 2011. Вип. 46. С. 96–100.
3. Демецька В.В. Теорія адаптації: крос-культурні та перекладознавчі проблеми. Херсон : МЧП «Норд», 2006. 346 с.
4. Загублений всесвіт стародавньої культури. URL: https://uk-ua.facebook.com/permalink.php?story_fbid=280754585449603&id=157293751129021&substory_index=0 (дата звернення: 16.03.2019).
5. Кеннінґ. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Кеннінґ (дата звернення: 15.03.2019).
6. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. Київ : Академія, 2010. 464 с.
7. Кушерець В.І. Аналіз знання як стратегічного ресурсу трансформації суспільства (світоглядно-методологічний аспект) : автореф. дис. … докт. філос. наук : 09.00.03. Київ, 2003. 41 с.
8. Левицкий В.В. Германские языки и древние германцы. Черновцы : Рута, 2004. 208 с.
9. Левицький В.В. Основи германістики. Вінниця : Нова книга, 2008. 528 с.
10. Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р.Т. Громяка, Ю.І. Коваліва, В.І. Теремка. Київ : Академія, 2006. 752 с.
11. Мельниченко Г.В. Кеннінґ як засіб збагачення словникового складу давньоанглійської мови. Актуальні проблеми філологічної науки: сучасні наукові дискусії : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Одеса, 23–24 березня 2018 р. Одеса : Міжнародний гуманітарний університет, 2018. С. 94–95.
12. Мирошниченко В.В. Авторська концепція художнього твору: онтогенез і експансія (на матеріалі англомовної та французької україники). Запоріжжя : ЗДУ, 2003. 283 с.
13. МЭ: Младшая Эдда. Ленинград: Наука, 1970. 256 с.
14. Романова Н.В. Емоції у германській міфологічній спадщині. Нова філологія. Запоріжжя : ЗНУ, 2011. Вип. 46. С. 59–63.
15. Стеблин-Каменский М.И. Историческая поэтика. Ленинград : Издательство Ленинградского университета, 1978. 173 с.
16. Таранець В.Г. Діахронія мови. Одеса : Друкарський дім, 2008. 232 с.
Опубліковано
2021-12-30
Як цитувати
Романова, Н. В. (2021). ФУНКЦІЇ СКАЛЬДИЧНОГО КЕННІНҐУ У «МЛАДШЕЙ ЭДДЕ». Нова філологія, (84), 222-228. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-31
Розділ
Статті

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають