СЕМАНТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСI (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Д. ШВАНІЦА “DER CAMPUS”)

Анотація

Статтю присвячено з’ясуванню семантичного потенціалу фразеологічних одиниць у художньому дискурсі. Феномен розглянуто на німецькомовному матеріалі скандального роману Д. Шваніца «Кампус», що опублікований у 1995 році та є національним бестселером. Поняття фразеологічної одиниці витлумачено широко – стійке словосполучення німецької мови з повним або частковим переосмисленням значення його компонентів. Проведений аналіз дає змогу стверджувати той факт, що семантичний потенціал фразеологічних одиниць відносно могутній і широкий на тлі узуальних значень елементів, викристалізовується в річищі німецької, швейцарської й опосередковано британської культури, вплив яких на формування світогляду письменника беззаперечний. Сюди додаємо й пропорційний семантичний зв’язок фразеологічних одиниць із контекстом. Останній тотожний висловлюванню, яке дає змогу точно встановити значення фразеологічної одиниці або її компонентів. Виокремлено два різновиди контекстів: мовний і мовленнєвий. Мовний контекст апелює до постійного оточення окремих переосмислених слів у семантично-структурному складі фразеологічної одиниці, мовленнєвий – до комунікативного акту, у якому функціонує фразеологічна одиниця. Увагу акцентовано більшою мірою на мовному контексті, диференційованому на постійний, змінний і стійкий. Установлено, що постійний контекст характерний для фразеологічних зрощень (ідіом), змінний – фразеологічних сполучень (мовних зворотів), стійкий – фразеологічних єдностей (фразем). Доведено, що семантичний потенціал фразеологічних одиниць у художньому дискурсі виходить далеко за межі узуальних значень, відрізняється вищим ступенем узагальнення, експресивністю (негативний сенс), емоційністю, оцінністю і тропеїчністю. Запропоновано розрізняти семантичні підтипи фразеологічних одиниць, у тому числі оцінювання предметної/комунікативної ситуації; емоційний стан; емоційна поведінка; риси характеру людини; пошана християнського Бога й віра в Нього; прокльони; ступінь вияву ознаки; граничність; тривалість дії; ставлення мовця до висловлювання; заперечення тощо.