ЗОБРАЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АЛІЄНАЦІЇ В РОМАНІ СИЛЬВІЇ ПЛАТ «ПІД СКЛЯНИМ КОВПАКОМ»: ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД
Анотація
Стаття присвячена дослідженню поняття алієнації в єдиному романі Сильвії Плат «Під скляним ковпаком», а також порівнянню оригіналу з його українським перекладом. Стаття містить узагальнену інформацію про автора, дослідження терміна «алієнація», її складових частин, окрему увагу звернено на психологічний аспект цього поняття та погляди на відчуження з різних галузей наукової діяльності. Стаття прагне надати тлумачення контексту та обставин конкретного твору, загальну схему аналізу оригіналу та перекладу текстів. Мета і предмет статті полягають у дослідженні алієнації із психологічного погляду, з’ясуванні найбільш критичних симптомів відчуження, виявленні цих станів в оригінальному тексті, з’ясуванні симптомів та станів, виражених в обох порівнюваних версіях роману. Поняття алієнації є досить розмитим, що залишає багатьох науковців і психологів без задовільного визначення. Зазвичай поняття алієнації стосується суб’єкта й об’єкта, які природно співіснують. Окрім самоалієнації, феномен алієнації передбачає стосунки між суб’єктом і окремим аспектом контексту або оточення і, навіть у разі самоалієнації (інтроспективна алієнація), можна простежити відношення між суб’єктом і, наприклад, його недосяжним «Я». Загалом алієнація поділяється на такі п’ять стадій, або складових частин: спустошення, злість, ненависть до інших, самовідмова, страх самотності. Вибрані цитати проаналізовано за критерієм наявності характерних ознак алієнації і за достовірним переданням цих ознак у перекладеному тексті. Особлива увага приділяється відмінностям між двома текстами та тому, як переклад твору відрізняється від оригіналу за тоном і окремими фразами, метафорами, іншими особливостями мови перекладу. Результати статті спрямовані на те, щоб побачити, як в оригіналі та перекладі твору передані стани, пов’язані з алієнацією, та які зміни й лінгвістичні трансформації здійснено в українському варіанті тексту, який знайомить українську аудиторію з такою письменницею, як Сильвія Плат, і, безумовно, оживляє цей твір в українському книжковому просторі.
Посилання
2. Egger, G., Stevens, J., Binns, A., & Morgan, B. (2017). Meaninglessness, Alienation, and Loss of Culture/Identity (MAL) as Determinants of Chronic Disease. Lifestyle Medicine. 3’rd ed. Academic Press. P. 317–325.
3. Geyer, R.F., & Schweitzer D.R. (1976). Theories of alienation: Critical perspectives in philosophy and the social sciences. Leiden : Nijhoff.
4. Hanka, J. (2008). Under the Bell Jar. GRIN Verlag. Retrieved January 16, 2021. URL: https://www.grin.com/document/112217.
5. Jaeggi, R., & Smith, A. (2014). Alienation / F. Neuhouser (Ed.). New York : Columbia University Press. DOI: 10.7312/jaeg15198.
6. Leopold, D. (2018, August 30). Alienation. The Stanford Encyclopedia of Philosophy Metaphysics Research Lab, retrieved December 7, 2021. URL: https://plato.stanford.edu/archives/fall2018/entries/alienation/.
7. Plath, S. (1971). The bell jar. New York : Harper & Row.
8. Seeman, M. (1959). On the Meaning of Alienation. American Sociological Review. № 24 (6). P. 783–791. Retrieved January 8, 2021. URL: http://www.jstor.org/stable/2088565.
9. Seeman, M. (1991). Sentiments and structures: Strategies for research in alienation. Alienation, community, and work / A. Oldenquist & M. Rosner (Eds.). New York : Greenwood Press. P. 17–34.
10. Stokols, D. (1975). Toward a psychological theory of alienation. Psychological Review. № 82 (1). P. 26–44.